БЕРЕГОВО-ТУР
Туристично-інформаційне агенство
90202, Закарпатська обл., м.Берегово, вул.Бетлен Габора 6 літ Г.
+380314142613 , +380 507 453 457
65tour@gmail.com | www.zakarpattya-tour.com

Закарпатські подорожі · Історія краю · Воловець

Воловець

Воловець знаходиться в високогір'ї Українських Карпат, на південь від водороздільного хребта, та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці)

Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена в добу бронзи. У 1930 році тут знайдено два скарби, які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів , які підтверджують існування тут поселення у кін. ІІ тис. до н.е. За переказами, назва Воловця походить від назви річки Волівчик, в якій пастухи в давнину напували волів, які паслись на багатих травами полонинах.

Перша згадка про Воловець відноситься до 1433 року, коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та частково Білкеям. В наступні роки Воловець переходив від одного до іншого ,а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію . У 1625 році начальник гарнізону Мукачівського замку Янош Балиндя подарував його Олексі Шімону . В дарчій грамоті, підтвердженій в 1628 році, вказувалося, що новий хазяїн зобов'язаний поселити тут своїх кріпаків.

Y 1645 році трансільванський князь Дердь ІІ Ракоці , який вів активну боротьбу за розширення своїх володінь, приєднав до них і Воловець. Село в той час було невеликим , в ньому проживало кілька десятків сімей . Основним заняттям жителів було тваринництво. На початку XVI ст. селяни були повністю закріпачені. Феодальні війни і міжусобиці неодноразово приводили до розорення Воловця . Так, в 1657 році польські війська на чолі з воєводою Любомирським зробили наїзд на володіння цього князя. Багато сіл, в тому числі і Воловець були зруйновані і спустошені. Після придушення визвольної війни угорського народу 1703- 1711 рр. всі володіння її керівника Ференца ІІ Ракоці були конфісковані і в 1728 році перейшли до графа Карла Шенборна. Воловець увійшов у Мукачівсько-Чинадіївську домінію.

Перша половина XIX ст. характеризувалася розширенням поміщицького господарства за рахунок наділів кріпаків і посиленням їх експлуатації. Пригнічені селяни не мирилися з кріпосницькими порядками і неодноразово виступали проти експлуататорів . У 1761- 1762 рр. 33 жителі Воловця знаходилися в тюрмі за непідкорення адміністрації домінії. Влітку 1831 року на Закарпатті вибухнуло повстання селян , в якому прийняли участь і жителі села. В результіті революції 1848-1849 рр. кріпосне право відмінили.

Y другій половині XIX ст. Воловець був порівняно великим селом на Верховині. У 30-ті роки ХІХ ст. у Воловці почало діяти напівкустарне підприємство по виготовленню черепиці і цегли. У 1872 році італійськими промисловцями було розпочато будівництво залізниці.

На початку ХХ ст. Був збудований лісопильний завод, на якому працювало 25-30 чоловік. У 1906 році одна із будапештських фірм змонтувала у Воловці парову лісопилку яка виготовляла будматеріали. В 1900 році в селі проживали 1284 чол., в т. ч. 839 українців , 253 німців, 177 угорців , 3 словаки, 1 румун , 11 євреїв ; в селі було 198 будинків, з яких 24 кам'яних та 174 дерев'яних. Трьохповерховий будинок належав багатому Грімбергу . У 1882 році у Воловці почав діяти перший навчальний заклад – державна початкова школа. У 1900 році тільки 346 жителів вміли читати і писати. У 1944 році почала функціонувати початкова школа , а в 1945 році на її базі – середня.
 

    « Vissza az előző oldalra